Оголошено учасників/ць Ветеранської програми INDEX 2026
Перший набір на Ветеранську програму INDEX: Інституту документування і взаємодії завершився. Ми раді оголосити, що наступного року INDEX зможе прийняти не лише двох учасників, а й додатково двох резидентів/ок програми, які також отримають можливість працювати над власними проєктами.
Під час першого циклу, із січня до березня 2026-го року, до INDEX у Львові приєднаються Микола Глібович — учасник Ветеранської програми та Аліна Сарнацька — резидентка програми.
Про учасників
Микола Глібович — веб-дизайнер, фотокореспондент і фотограф, ветеран. До 2025 року служив як технік із системного адміністрування й оператор проєктів у ЗСУ. Є співавтором аудіовізуального проєкту «Рефлексії та інтерлюдії» (липень 2023 - червень 2025) — циклу музичних творів, написаних Остапом Мануляком за мотивами абстрактних фотографій квітів Глібовича, зроблених під час військової служби, зокрема в зоні бойових дій у Донецькій області. Твори презентувалися разом із фотографіями на концертах у Львові в серпні 2023-го й у вересні 2024-го та в Києві у жовтні 2023 року.
Проєкт Глібовича втілиться у виставці фотографій його авторства в одному із мистецьких просторів Львова:
Проєкт «Милі картинки з України попри війну» — намагання відчути війну через зображення квітів. Цю серію фотографій я почав створювати поблизу Бахмута, коли служив оператором БпЛА у 45 ОаБР ім. Мирона Тарнавського.
Микола Глібович
Аліна Сарнацька — письменниця, радіоведуча, драматургиня, аспірантка із соціальної роботи, ветеранка. З березня 2022-го до липня 2024-го служила як бойова медикиня в піхоті. До 2025 року була стипендіаткою програми Jean-Jacques Rousseau Fellowship в Akademie Schloss Solitude у Штутгарті (Німеччина). Того ж року стала фіналісткою премії Aurora Drama Award (Польща), отримала дві нагороди на фестивалі ATYPOWO у Вроцлаві та перемогла в конкурсі Drama.ua (Україна). 2024 року здобула премію «Липневий мед» і «Тиждень актуальної п’єси», а також була стипендіаткою програми VILNO (Other Education / Robert Bosch Stiftung). 2022 року заснувала благодійну організацію «Теплоносії», що допомагає пораненим військовим у госпіталях.
Під час резиденції Сарнацька працюватиме над низкою проєктів:
У межах Ветеранської програми я хочу втілити театральний проєкт про пошук спільної мови, який об’єднає різні досвіди. Це буде вистава про силу й перемогу над страхом. Також стипендія допоможе мені в моїй роботі на радіо — я веду авторську програму про ветеранів та ветеранок і людей, які наближають перемогу в різний спосіб — і в роботі над книгою про суспільство у війні в його правдивих проявах.
Аліна Сарнацька
Деталі про учасників другого циклу та їхні проєкти ми оголосимо протягом 2026 року.
Відгуки відбіркової комісії
— Юрій Вовкогон:
П'єси Сарнацької — наче вирвана з м'ясом воєнна дійсність. Вони абсолютно правдиві і пекучі. Це неприкрашений, максимально чіткий погляд на людину у війні, що веде думки глибше і глибше — до питань змісту людського життя.
Микола Глібович не відображає реалії війни, не грає на її контрастах, не підкреслює її феномени. Він творить нову естетику, яка показує життя, що живе у війні, разом з нею і всупереч їй. Деколи цей погляд більш промовистий ніж сотні пояснень. Це високоестетичний, складний, багаторівневий проєкт, який зможе знайти підтримку для втілення лише від інституцій, що володіють достатнім експертними рівнем. Водночас, відчути проєкт, сприйняти його меседж здатні всі відвідувачі.
— Альона Каравай:
Аліна є важливим феміністським голосом у ветеранській спільноті, який озвучує незручні аспекти жінки у війську й жінки після війська. Аліна вже показала себе продуктивною та наполегливою авторкою — сподіваюсь, що резиденція у Львові стане хорошою підтримкою для того, аби не тільки попрацювати над новими проєктами, але й змінити обставини й відновитися.
Микола Глібович уже дещо відомий львівським глядачам за музичним перформансом Остапа Мануляка в діалозі з його світлинами. Програма може стати підтримкою, необхідною для посилення та продовження міждисциплінарної мистецької роботи й обʼєднання різних "бульбашок" Львова.
— Ляна Мицько:
Аліна переносить у публічний дискурс пряму мову війни — ту, яку так зручно було б приховати. Проте лише спільне переживання травми та її відкрите осмислення дозволяє нам зрозуміти, що відчувають люди, які пройшли крізь бойові дії. Досвід Аліни та її здатність передавати його з такою правдивістю надають її п’єсам виняткової сили.
Микола презентує ретельно продуманий проєкт. Його світлини з фронту відкривають новий вимір пережитого — у зафіксованих ним деталях ніби виникає гармонія речей попри хаос довкола. Своєю роботою Микола нагадує, що варто шукати естетику навколишнього навіть у найтемніші часи
— Олеся Яремчук:
Фотограф Микола Глібович фіксував абсурдність реальності: військових у залі з надувними кульками, котиків зі зброєю, вцілілого в камуфляжі після ракетного удару по Яворові на фоні намальованого дитячого поїзда. Він прагне побачити, що залишається після зникнення форми, і роздумує, як абстракція може зберігати пам’ять про війну.
Драматургиня й дослідниця Аліна Сарнацька з березня 2022 до липня 2024 року служила як бойова медикиня в піхоті. Зараз працює над проєктом про пошук спільної мови, який об’єднає різні досвіди, пише про стійкість, травми, соціальну справедливість. Ці ініціативи суголосні головній місії INDEX — документуванню війни.
— Саша Довжик:
На конкурс надійшли надзвичайно сильні заявки. Головний урок, який ми винесли із процесу оцінювання, — це нагальна потреба в окремій програмі для чинних військових, які прагнуть документувати свій досвід.
Більше про Ветеранську програму INDEX можна прочитати за посиланням. Докладніше ознайомитися із членами відбіркової комісії можна тут.
Матеріал підготовлено за підтримки Фонду RAZOM. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію RAZOM.