INDEX на симпозіумі «Найбільш документована війна: поліфонія оповідей»
Фото: Богдан Ємець
З 4 по 6 червня у Львові відбувся триденний симпозіум, присвячений документальним та архівним проєктам — «Найбільш документована війна: поліфонія оповідей». Уже вчетверте захід надав українським та міжнародним експертам майданчик для обговорення розвитку, можливостей та викликів, пов’язаних із документуванням війни Росії проти України. INDEX: Інститут документування і взаємодії є уже втретє одним зі співорганізаторів події.
У дискусіях у межах 10 тематичних панелей взяли участь понад 50 експертів, серед яких були представники команди та члени спільноти INDEX.
Оповідь як простір справедливості
Керівниця INDEX Саша Довжик модерувала панель під назвою «Оповідь як простір справедливості», яка зосередилася на історичних та сучасних наративах про військові злочини та забруднені землі, розглядаючи, якою мірою вони формують умови для справедливого миру після війни. Відкриваючи панель, вона процитувала Юлію Шукан, стипендіатку INDEX 2025 року:
…Мене надихає переосмислення чудового терміну, який Юлія Шукан використовує стосовно ампутацій через травми: біографічний розрив. Адже, ймовірно, війна також є біографічним розривом для окремих осіб і для суспільств. І тут ми запитуємо себе, чи може цей розрив взагалі вивільнити якусь трансформаційну енергію, чи його також можна описати як те, що Юлія назвала подвійним покаранням?
Саша Довжик
Серед доповідачів панельної дискусії (Дмитро Афанасьєв, Стівен Нарон та Денис Султангалієв), яку модерувала Саша, була майбутня стипендіатка INDEX Ніна Діренко, яка приєднається до нас у липні цього року в межах першої програми з довкіллєвої гуманітаристики. Ніна поділилася з аудиторією частинами свого дослідження про Бабин Яр та розповіла, як вона працює з історичними матеріалами про зародження руху охорони природи в Україні на початку XX століття. Вона також обговорила методологію досліджень природи.
…Я уявляю собі, що ще через 111 років, я дуже сподіваюся, знайдуться ентузіасти, які захочуть знову відвідати ті самі місця в Києві, і що вони все ще існуватимуть, і що там житимуть різноманітні організми; що дослідники помітять ще більше, але робитимуть те саме — називатимуть і класифікуватимуть ці організми, намагаючись відкрити щось нове.
Ніна Діренко
Від мого імені: історії тих, хто не може розповісти про себе
Олеся Яремчук, кураторка програми INDEX, вела дискусію під назвою «Від мого імені: історії тих, хто не може розповісти за себе». Розмова була присвячена викликам та небезпекам, пов’язаним із представленням історій депортованих людей, загиблих військових та цивільних осіб, мешканців окупованих територій, а також тварин і рослин. Олеся поспілкувалася з Барбарою Гунчовською, Владиславом Єгоровим, Михайлом Палінчаком та Іриною Стратієнко, фокусуючись детальніше на їхніх проєктах ідослідження та приділяючи особливу увагу тому, як запобігти ретравматизації респондентів. Під час обговорення фотопроєкту Палінчака «Щоденники окупації» Олеся згадала про майбутній вихід книги «Ягідне. Щоденник із підвалу» Ольги Меняйло, яку вона впорядковує та редагує.
Місце / Коріння: у пошуках дому
Стипендіатка програми імені Вікторії Амеліної в INDEX Анна Грувер на панельній дискусії «Місце / Коріння: у пошуках дому» (разом із Вікторією Грівіною, Катериною Яковленко та Шарлоттою Хіґґінс; модератор — Остап Сливинський) поділилася своїми роздумами про особисте розуміння поняття «дому». Зокрема, про те, як воно втілюється в її творчості, та як наше сприйняття часу змінюється на п’ятому році повномасштабного вторгнення. На роздуми Анни значною мірою вплинув досвід написання свого першого роману «Її порожні місця» (2022):
…Мені здається, що ми зараз починаємо намацувати відчуття дому – принаймні в моєму випадку – саме через бездомність, через порожнечі, через те, чого вже немає, через те, що втрачено, напевно, в більшості з нас, назавжди. Якби ми не хотіли себе заколисувати цією можливістю повернення, ми маємо зрозуміти, що до того самого місця, до тих самих нас, ми вже ніколи не повернемось.
Анна Грувер
Катерина Яковленко, стипендіатка програми імені Вікторії Амеліної 2025 року, долучилася до дискусії, розповівши власну історію про виїзд із Донбасу та вимушене переселення після руйнування її квартири в Ірпені 2022 року. Ці переживання, а також повернення на місце свого зруйнованого дому, спонукали її замислитися над зв’язками між руїнами та особистою знерухомленістю. Катерина розглянула різні виміри поняття «дому», а також порушила питання можливої ретравматизації:
…Я думала в 2022 році багато, тому що коли ти фізично не можеш повернути своє зруйноване житло, але бачиш купу фотографій в інтернеті з різними людьми які фотографуються на тлі приватних будинків, ти думаєш, наскільки цікаве слово нерухомість, і руїна, і кому відтепер належить твоя особиста руїна… наскільки твоя особиста травма легко може бути апропрійовано іншою людиною яка намагається про це поговорити з якихось інших причин.
Катерина Яковленко
Команда INDEX висловлює подяку всім співорганізаторам цьогорічного симпозіуму за чергову серію плідних дискусій та розмов. Стежте за нашими акаунтами в соціальних мережах, щоб отримати більше інформації та відеоматеріалів з події.
Організатори події: INDEX: Інститут документування і взаємодії, Центр міської історії, Дослідницький Центр Україна / Фонд Макса Вебера, Documenting Ukraine / Інститут гуманітарних наук