Долаючи історичні бар’єри. Як минув вечір Німецько-Українського Товариства
26 вересня у Львівському культурному хабі відбувся вечір знайомства з Німецько-Українським Товариством — громадською організацією, яка працює над посиленням і поглибленням зв’язків між нашими країнами.
Deutsch-Ukrainische Gesellschaft (DUG), яке 2023 року виникло з ініціативи німецького громадянського суспільства, і яке очолили німецька історикиня Франциска Дейвіс та дослідниця Інституту європейської політики в Берліні Людмила Мельник, взяло за мету зміцнювати наше партнерство. DUG поширює знання про Україну в Німеччині, розбудовує мережі та сприяє діалогу задля підсилення України у протидії російській агресії.
«На жаль, багато хто відкрив для себе Україну в німецькому суспільстві лише зараз, коли вона бореться за виживання. Це сталося через давню традицію російського колоніалізму. Інтерес завжди був більше на Москву, а не Київ, Львів чи Варшаву. Довго на світ дивилися з російського погляду, і не лише в політиці, а й у культурі», — прокоментувала потребу в ініціативі президентка Німецько-українського товариства, авторка книжок “Offene Wunden Osteuropas” та “Die Ukraine in Europa. Traum und Trauma einer Nation” Франциска Дейвіс.

Вечір знайомства з DUG минув у форматі дискусії за участі Франциски Дейвіс, програмної координаторки INDEX і членкині товариства Олесі Яремчук, перекладача німецької літератури, германіста й есеїста Юрка Прохаська та філософа й перекладача німецької філософської літератури Вахтанга Кебуладзе.
Учасники розмірковували про історичний контекст та колоніальну спадщину. Про різні аспекти німецько-українських відносин: від історії початку XX століття та наслідків окупаційних політик до сучасної співпраці у контексті російської агресії.
Радянський союз теж був формою російського імперіалізму, пояснює Вахтанг Кебуладзе:
«У радянські часи був жарт, що СРСР — це країна з непередбачуваним минулим. Так само росіяни постійно переписують свою історію, щоб легітимізувати свої злочини й показати їх як героїзм».

Також йшлося про сентименти щодо Радянського Союзу та вплив цих настроїв, зокрема, на Східну Німеччину.
«Коли люди так довго живуть у контексті якоїсь ідеології, це стає частиною їхньої особистості. Це є особлива форма імперіалізму. Але ці комплекси можна подолати», — додав своє трактування із психоаналітичної перспективи Юрко Прохасько.

За словами Франциски Дейвіс, після 2022-го ситуація значно змінилася на краще, і тепер частина громадянського суспільства підтримує Україну.
Під час вечора також йшлося про філософію порозуміння, переклад як культурну подорож і створення мостів між країнами. Дискусія охопила теми політичних та культурних взаємозв’язків, проблеми дезінформації, зміни ролі України на міжнародній арені й підтримку цінностей свободи, єдності та демократичної співпраці.
На події ми поекспериментували з мовними ролями: німецька сторона говорила українською, а українська — німецькою.
«У час засилля російської пропаганди надважливо зміцнювати партнерство між Німеччиною та Україною, поглиблювати звʼязки, бути присутніми в діалозі. Для мене цінним був той момент, що гості з Німеччини говорили українською мовою, а українські — німецькою. Це знак порозуміння та наближення на ментальній карті Європи», — коментує модераторка зустрічі Олеся Яремчук

Дізнатися більше про товариство та його діяльність можна на сайті DUG.