У Львівському муніципальному артцентрі відкрилася виставка учасника Ветеранської програми INDEX
1 березня мали радість відкрити виставку Миколи Глібовича у Львівському муніципальному мистецькому центрі. «Милі картинки попри війну» — фотопроєкт, який Глібович знімкував під час служби у ЗСУ — є фотографіями рослин, що оточували автора під час виконання бойових завдань і не тільки.
«З другого дня повномасштабки я долучився до лав ЗСУ, спочатку як кухар, потім — як оператор БпЛА. Я почав фотографувати квіти навесні 2023 поблизу Бахмута. Ми розвідували, корегували артилерію й чекали команди на зліт, коли буде готова гармата, коли буде належна погода. Я відійшов відлити і сфоткав бруньку. Наступного літального дня було так само. Вийшла серія з 8 чи 9 бруньок, які щодня були дедалі більше розпущеними. Потім ми чекали команди на зліт, і поки побратими залипали в тіктоці, я ходив по полю і вишукував маки й соняшники, які чіпляли моє око. Побратими потім питались, чи я цікавлюсь ботанікою. Не зовсім».
Микола Глібович
Микола Глібович — веб-дизайнер, фотокореспондент і фотограф, ветеран. Закінчив психологію у Львівському національному університеті ім. Івана Франка й учився на психоаналітика в Львівському психоаналітичному інституті ментального здоровʼя. Поза тим малював комікси та фотографував, писав статті про мистецтво на zbruc.eu. Доєднався до війська на другий день повномасштабного вторгенння спочатку як кухар, потім як оператор БпЛА у 45 ОаБР ім. Мирона Тарнавського. Демобілізувався в червні 2025 року за сімейними обставинами.
Є співавтором аудіовізуального проєкту «Рефлексії та інтерлюдії» (липень 2023 - червень 2025) — циклу музичних творів, написаних Остапом Мануляком за мотивами абстрактних фотографій квітів Глібовича, зроблених під час військової служби, зокрема в зоні бойових дій у Донецькій області. Твори презентувалися разом із фотографіями на концертах у Львові в серпні 2023-го й у вересні 2024-го та в Києві у жовтні 2023 року.
Виставку можна переглянути у Львівському муніципальному мистецькому центрі ( Стефаника, 11) до 31 березня. Вхід вільний.
Мак забуття і дурман пам'яті
Текст-опис до виставки Миколи Глібовича від есеїста, літературознавця та психоаналітика Юрка Прохаська
На початку були не маки, але маки були спочатку. Маки і пам’ять. Пам’ять і самотність. Самотність і страх. Страх і пожадання. І знову самотність серед степів спеки і студені війни.
Самотність і самоненалежність. Закляклість і запеклість прагнення. Несамовитість самості.
Самотність не починається з війною, але війна робить самотність ще несамовитішою, ще посутнішою, але й поступливішою.
Мова рослин не розпізнана. Від війни відбирає мову. Мовою квітів говорять давно, і то не самі квіти, а через квіти.
Рослини промовисті, навіть коли на них ніхто не дивиться. Та коли на них довго дивитися, вони починають промовляти. Коли дивитися на них зблизька, трапляються зблиски усвідомлень, іноді навіть достеменні одкровення.
Коли довго і зблизька дивитися на рослини, відкривається не тільки те, що вони живі, але і їхні життя у величезнім розмаїтті способів і сюжетів. Тоді відкриваються не тільки подібності з людьми, але й спорідненості, хай наразі вибіркові.
Вибіркові спорідненості, вибрані сюжети. Головні – неочевидні і тому нерозпізнані.
Спорідненість виникає вже через створення. Велика і ледь зауважувана спільність людей, мохів, червів і гадів, молюсків і мотилів, риб вод прісних і солених, невидна зазвичай спільнота комах, земноводних і загалом звірят, теплокровних і холоднокровних в тому, що вони всі створіння. Тобто всі-всі створені, а не створили самих себе. І всі вони не створені для воєн, але всі в них опиняються, і ось вони вже всередині війни, в самому осерді.
Війна неприязна до створінь, вона їх калічить, шматує, січе і палить. Війна всіх нищить. І в цьому зрівнює створіння різних рівнів в їхній тілесності творінь.
Тіла бентежні, бо ніжні. Тіла вразливі, бо живі і містять десь у собі живі душі, тимчасово. Їх легко можна понівечити і без війни. Від’єднати від тіл, випустити на самоплин.
Неможливо відчути тендітність творіння поза тілами. Тіло тужливе, спрагле, вразливе і смертне. Але без нього неможливо появитися на світ, неможливо ніяк проявитися і нічого виявити,. Воно наражене на життя і вразливе до смерті.
У кого великі очі: у страху, війни і любові. Збільшені очі теж у blow up. Великими від любові очима видні елементарні підстави життя, підставові структури війни. Тілесна доля творіння. Терпить трава, дрижать дерева, квилять квіти, завмирають звірята, любляться люди, лютяться, лютують. Види рослин – видних, простих. Кола любові, зчаровані. Цикли війни, закляті. Тіла створінь, закляклі.
Ветеранську програму в INDEX підтримує Razom for Ukraine