INDEX із гордістю представляє першого учасника Ветеранської стипендії INDEX — Євгена Шибалова.
Про стипендіата
Євген — професійний журналіст, який більше восьми років був власним кореспондентом тижневика «Дзеркало тижня» в Донецьку, фахівець із гуманітарних питань та ветеран російсько-української війни. 2015 року залишив журналістику й почав займатися гуманітарною та миротворчою роботою на Сході України, зокрема у швейцарській міжнародній неурядовій організації «Центр гуманітарного діалогу». Там вивчав вплив війни на Схід України та розробляв методичні матеріали для миротворчих програм.
24 лютого 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ як стрілець-гранатометник. Брав участь у бойових діях у Київській, Донецькій і Луганській областях. З травня 2022-го сім місяців був у полоні росіян. Після звільнення за обміном продовжив службу як оператор БПЛА. Торік демобілізувався з війська й очолив управління євроінтеграції в Міністерстві у справах ветеранів, де працював над адаптацією європейських та натівських стандартів ветеранської політики.
Зараз — незалежний консультант із питань безпеки, гуманітарної діяльності та ветеранської політики. Лауреат журналістської премії «Честь професії» (2015), нагороджений відзнакою «За незламність» (2024).
Про проєкт
У межах стипендії протягом вересня-листопада Євген працюватиме у Львові над власним літературним проєктом:
«За підтримки INDEX я хотів би впорядкувати та підготувати до видання збірку оповідань під робочою назвою «Ветеранські байки». Це оповідання із власного досвіду й переказ розповідей моїх побратимів і посестер. Вони різнопланові: включають як комічні сюжети, так і події трагічні, героїчні, звитяжні. Збирати дуже різноманітні епізоди — це моє свідоме рішення, бо тільки так можна хоча би спробувати зафіксувати правду. Однотонною буває пропаганда, а правда завжди строката й нікому не подобається», — ділиться стипендіат.
Відгуки журі
— Юрій Вовкогон:
У мене викликає глибоку повагу, наскільки спокійно й об'єктивно Євген пише про свій непростий досвід захисника, полоненого, ветрана. І те, наскільки чітко він усвідомлює важливість розповіді про себе. Адже нерозказана історія залишається травмою, а розказана — надбанням.
— Альона Каравай:
Я читала тексти Євгена про полон, і ще тоді мене вразило, як він говорить про травмуючий досвід війни, включаючи полон, — ясно й чесно, без прикрас, але й без надриву, не дидактично, але з емпатією. Я сподіваюся, що стидендія INDEX у Львові дасть Євгену простір не лише й далі писати ці сильні тексти, але й передихнути й відновитись.
— Ляна Мицько:
Дуже цінно, що Євген запропонував саме тему терапевтичного письма. Це класичний, перевірений метод не лише для фіксації історії та розподілу її з іншими, а й для власної терапії, виписування, зняття такого емоційного вантажу, який не може дати навіть розмова чи інший тип переосмислення. І я дуже сподіваюся, що дослідження методології в роботі резидента та праця над його ідеєю будуть помічними також для тих хлопців та дівчат, які пережили і воєнні дії і, зокрема, були в полоні.
— Олеся Яремчук:
Ідею Євгена Шибалова видати збірку оповідань про досвіди війни вважаю цінною з огляду на потребу фіксування й рефлексії. До збірки ввійдуть також розповіді побратимів і посестер. Мені відгукується бажання почути інших і, як каже Євген, розповісти правду, яка «завжди строката і нікому не подобається».
— Саша Довжик:
У своєму есе для London Ukrainian Review Євген Шибалов писав про справедливість:
«Для нас це як повітря. Ми не думаємо про нього щохвилини. Проте відсутність повітря ми відчуваємо одразу. Ми задихаємося. Ми починаємо відчайдушно боротися за життя. І без сумнівів вб’ємо того, хто душить нас та заважає дихати. Те саме для українців у питанні справедливості. Ми не знаємо, що таке справедливість. Але відчуваємо, що жити без неї неможливо».
INDEX працює заради історичної та епістемічної справедливості. Нам є чого повчитися у ветерана, який боровся за неї, ризикуючи життям.
Більше про Ветеранську стипендію INDEX можна прочитати за посиланням.
